Готель Мафусаїл

Синопсис

Гаррі працює нічним портьє у готелі в одному з європейських міст, що потерпає від війни. Незважаючи на далекі відлуння гарматного вогню та мінометного обстрілу, у своїй роботі він цінує спокій та усамітнення. Його сповнює вдячність , адже усе, що він мусить робити — це реєструвати гостей та показувати їм їхні кімнати. Однак у Гаррі є одна проблема, яку він відчайдушно намагається владнати, — він не пам’ятає, як потрапив до готелю, або ж чим він займався раніше. Він навіть не впевнений, чи Гаррі — його справжнє ім’я.

Дивакувата пара порушує спокій вечорів Гаррі на робочому місці, дражнучи його історіями з його власного минулого. Несподівано з’являється жінка у пошуках кімнати на ніч. Він реєструє її. Вони розмовляють, потім випивають. Усе скінчується у ліжку. Як вона пояснює: це саме те, чим займаються самотні люди коли гадають, що їхній світ наближається до кінця. Вона розповідає йому історію, що видається йому вже почутою раніше. Вона розповідає історію, що починає роз’яснювати йому, чому готель сповнений дивних звуків та шепотінь, й чому коли він піднімає слухавку посеред глухої ночі, усе, що він чує, — це власні слова у відлунні «алло, алло, чи можу я вам допомогти, чи можу я вам допомогти?»

Вона розповідає йому історію, що роз’яснює йому, чому він щоразу продовжує бігти коридорами готелю до Кімнати № 14, у якому мертва жінка на ліжку з пістолетом в одній руці та фотографією в іншій.

Вона розповідає йому історію про його минуле, повість про його власне прокляття. Але Гаррі все одно не може пригадати. І це саме те, що змушує його страждати. Його покарання — витримувати цю історію знову та знову.

Творчий склад

• Емі – Морвен Макбет
• Гаррі – Саймон Вейнрайт
• Дивак – Ричард Малкольм /
  Домінік Фітч
• Дивачка – Анна Вілсон-Гол

сценарій та режисура Письменник та теоретик сучасного перформансу, викладає Театрознавство в Університеті Lancaster. Співпрацює на постійній основі з imitating the dog з 1998 року та нещодавно видав книгу з трупою The Wooster Group.

сценарій та режисура Засновник трупи Impact Theatre Co-operative та Insomniac Productions , його спектаклі представлені у всьому світі. Серед минулих проектів - The Carrier Frequency, Place inEurope, Claire de Luz, L’acscensore та Peepshow.

монтаж, разом і Сетом Гонором Засновник трупи imitating the dog та митець візуальних жанрів мистецтва. Він спеціалізується на технічних та візуальних аспектах виробництва – від анімації до монтажу та онлайнових медіа. Саймон також учасник британського гурту Hope and Social.

саундтрек Композитор та кларнетист, навчався у Школі музики та драми Guildhall. Займався дослідженнями

та публікаціями, присвяченими віденському композитору Антону Веберну. Його нещодавні роботи включають SkyWriting та Rush (обидві у співпраці з Еммою Роуз).

декорації Декоратор із міжнародним визнанням, працювала над такими спектаклями як The Storm (The Globe), Hamlet, Faustus, та Othello (the Royal Theatre, Northampton), Mercury Fur (Paines Plough), Elixir of Love (New Zealand Opera) та Carnesky’s Ghost Train.

Постановники

Imitating the dog — одна з передових театральних труп Сполученого Королівства, що не перестає відповідати запитам своїх глядачів та критиків у винахідливій композиціїї та інновативних пробах театральної та наративної форми.

imitating the dog — трупа, що випередила усіх у своїх дослідах над природою театру«, — The Guardian

imitating the dog була заснована у Лідсі 1998 року. Відтоді трупа представила 5 великих спектаклів, серед яких — «Готель Мафусаїл: Einmal ist Kenimal (одного разу значить ніколи)» (1999),

«Ковчег» (2000), «Злочинні насолоди» (2001), «П’ять миль і падіння» (2002/3), «Келлерман» (2009) та «Казки з бару «Загублені душі» (2009/10), а також багато малих перформансів та освітніх проектів.

imitating the dog характерне виконання, у якому поєднуються експерименти з оповіданням та сюжетною проекцією у сучасному театральному досвіді.

Трупа використовує у своїх постановках цифрові медіа, дизайн та фізичний перформанс з метою створення самобутніх світів, у яких досліджуються загально людські та особисті одержимості, а саме — власна ідентичність, смерть, любов та сексуальність.

«Готель Мафусаїл» реалізовано за підтримки Arts Council England,

Lancaster University, University of The Arts London, The Gallery and Studio Theatre Leeds, Cochrane Theatre та Nuffield Theatre.